Золота медаль національної музичної академії Миколи Лисенка у Львові, як би найвиша оцінка ції інституції, була 11. жовтня 2002 дана видатному українському композитору, народному митцеві Україні Миколі Колессію. Лауреат, котрий вчився на переломі двадцятьох і тридцятьох років 20. століття композицію у Празі під Вітєзславом Новаком, був на офіціальному виступу окрім інших привітаний / (на офіціальному виступу окрім інших його привітав) музикознавцем Петром Х. Каліною представником музичних знавців з Брно. За чеське привітання приємно несподіваний композитор вельми подякував чудовою чеською мовою. В офіціальній промові, котра наслідувала, Микола Філаретович не забув поговорити про свій сердечний зв’язок к Чеській землі : „про це що у мене є, я дуже вдячний чеській музичній культурі. Хай живе чеська музика, хай живе чеський народ!“ на неофіціальній частині святкового пополудні потім лауреат заспівав пісню О Велвари, де моє толари, розмовляв про це, якщо він рад, що навчався щойно у Празі а у Вієні як черга його галицьких колегів, і проголосив, що Прагу вважає своїм другим рідним містом. Далі Микола Колесса пригадав зустріч зі своїм празьким вчителем Вітєзславом Новаком, зі своїмі молодшімі сполукласниками Александром Моизесем та Едуардом Сухоиєм навіть також зустріч з Леошем Яначком. Разом з тим композитор зітхнув за тим, що ані один з цих, що знав у Чеськословенській республіці, нажаль не є між живими вже багато років. Микола Філаретович у цьому році у грудні доживаєся у незвичайній психічншй і фізичній свіжісті 99 років. Пане Колессо, многая літа! Daniela Boháčová