18. ІнтонацÍйна пІдсистÉма мÓви. ІнтонÁцІЯ. СловÉсний нáголос І ритмÍчна структýра слóва Інтонáція - сукупність кількох фонетичних компонентів: 1) фрáзовий нáголос /ФН/‚ 2) пáуза‚ 3) мелóдика‚ 4) тембр‚ 5) темп. 1) фрáзовий нáголос За допомогою ФН мовленнєвий потік: а)членується на смислові відрізки - синтáгми і речення‚ б)розмежовуються речення за метою висловлювання‚ в)визначається внутрішня взаємодія компонентів у комунікативному процесі‚ г)досягається вираження модальних значень і емоційного забарвлення відповідних повідомлень. ФН виявляється тільки у реченні та має різновиди: а)нáголос акцéнтної групи /НАГ/ (найслабкіший‚ об’єднує повнозначні слoвá і сполучники‚ прийменники‚ частки, допоміжні дієслoвá і окремі різновиди займенників; АГ м. розглядати як фонетичне слово: читай же; ти й вона‚ на столі); б)синтaгмати́чний - за допомогою пауз виділяємо найважливіше слóво в синтáгмі: Ми вже звикли/ до нових умов життя/; в)логíчний - особливе виділення будь-якого слóва в реченні з метою підкреслення його в смисловій структýрі речення: 1)Вчора ми посадили дерево біля дороги. 2)Ви йдете сьогодні на концерт симфонічного оркестру?!. 3)Бібліотека завтра працюватиме на дві години довше?!.; г)емфати́чний (допомагає виразити експресивний‚ емоціональний стан мовця: Твоя сестра ду-уже гарна дівчина. Він бррридкий). 2)Пáуза - артикуляційна й акустична зупинка для виділення слóва або синтáгми‚ засіб смислового ( логíчні) та емоційного (психологíчні) виділення слóва або синтáгми: Я не раджу/ вам вірити//. Я не раджу вам/ вірити// (Увага - зміст!!!!). 3)Мелóдика - засіб а)розрізнення речень за метою висловлювання (розповідні‚ питальні‚ спонукальні)‚ б)членування речень на синтáгми; в)виділення вставних слів і речень‚ звертань‚ відокремлених зворотів‚ безсполучникових речень тощо. Основні види М.: - м. завéршеності‚ незавéршеності‚ питáльна а)М. завéршеності: наприкінці знижується й досягає найнижчого рівня - розповідне речення б) М. незавéршеності - протягом усього речення тримається на одному рівні - думка незавершена; в) М. питáльна - наприкінці речення різко піднімається вгору й досягає найвищого рівня - питальне речення 4)Тембр - якісна ознака звука‚ залежить від а)джерела звучання‚ б)будови органів мовлення‚ в)психічного стану людини‚ (холеричний - флегматичний)‚ г)експресивності мовлення; т. особливості дають змогу розрізняти на слух голоси людей 5)Темп - часова характеристика усного мовлення‚ його швидкість. М. б. повільний‚ уповíльнений‚ серéдній‚ пришви́дшений‚ швидки́й (за секунду вимовляється 4‚7 складу). Є підстави говорити про існування для кожної мови свого Т. мовлення (Т. укр + білор. м. дещо повільніше від т. рос. м.). н á г о л о с - словесний, синтaгмати́чний, фрáзовий 1) словесний - виділення складу в слові 2) синтaгмати́чний - виділення слóва в синтáгмі 3) фрáзовий - виділення синтáгми у фразі Виділення відбувається за допомогою артикуляційних засобів‚ властивих мові (посилення м’язового напруження‚ зміни висоти тону або подовження голосного звука = зростання тривалості). За фонет. природою УН - динамíчнийй‚ але містить в собі й часокíлькісний елемéнт‚ оскільки наголошений голосний відзначається більшою тривалістю. Далі Н. в УМ вíльний‚ різномісцéвий і рухóмий: може падати на будь-який склад і змінювати своє місце у формах того самого слóва: кни́га‚ вікнó‚ весéлитися‚ попереджáти‚ перепідготóвка‚ перекваліфікáція; ногá – ноги́, нóги ‚ бíгти - ви́бігти‚ весéлий - веселíший‚ будувáти - будýю. Кожне самостійне слово має нáголос. Службові ЧМ‚ як правило‚ ненаголóшені. Вони приєднуються до самостійних‚ утворюючи з ними т. з. фонети́чне слóво: писав би‚ він і вона‚ читай же‚ на дорозі. Склад і голосний‚ на який падає Н. - ....................?‚ інші - ...........................? Багатоскладові слoвá‚ крім основнóго‚ м. мати ще побíчний (і не один!)‚ що характеризується меншою силою /водограй‚ аерофотознімання/. Деякі складні слoвá (через дефіс) мають два головнí Н./воєнно-стратегічний/. Н. виконує конститути́вну‚ ідентифікацíйну та диференцíйну фýнкції - об’єднує звуки в слові і необхідний для: а) розрізнення значення слів: óбід - обі́д‚ дорога – дорога, приклад – приклад, б) розрізнення форм одного слова: хáти - хати́‚ змії́́ - змі́ї‚ наси́пати - насипáти. Можливе варіативне наголошення: гáряче - гарячé‚ дóговір - догові́р‚ закі́нчив - закінчи́в‚ зáвжди - завжди́‚ тáкож - такóж та ін. Інколи акцéнтні форми виконюють дуже тонку стилістичну функцію: ви́соко‚ гли́боко - загальновживані‚ висóко‚ глибóко - власне поетичні. Різноманітне поєднання ненаголошених складів з наголошеним‚ а також ненаголошених між собою є базою‚ на основі якої формується ритмíчна структýра слóва /РС/. Вперше формулу РС 5-складового укр. слóва з нáголосом на середньому складі на основі загального сприйняття співвідношення наголошеного і ненаголошеного складів /тобто емпірично/ дав В. Богородицький /наведена в цифровому вираженні й у вигляді діаграми‚ для порівняння і розуміння національно-мовної специфіки поряд формула РС російського слóва О. О.Потебні/ : УМ 1 3/4 2 3/4 1 1/4 РМ 1 2 3 1 1 пе ре пи са но пе ре пи са но Отже‚ РС укр. слóва властиве більш-менш рівномірне чергування посилення й послаблення наголошеності‚ а РС рос. слóва хар-ся виразним зростанням наголошеності у препозиції і різким спадом у постпозиції. Незважаючи на зміну місця нáголосу в багатьох слoвáх у зв’язку із словозміною і словотворенням‚ в УМ наголошування характеризується сталою системою. Нормати́вне наголóшування є необхідною ознакою культурного й грамотного мовлення. ДЗ: 1. Користуючись словником‚ доберіть а)6 слів‚ у яких залежно від місця нáголосу змінюється лексико-семантичне значення: ................................................................................................... ................................................................................................... ................................................................................................... ................................................................................................... ......................................................... б)10 - у яких змінюється граматичне значення: ................................................................................................... ................................................................................................... ................................................................................................... ................................................................................................... ......................................................... 2. Користуючись словником‚ з’ясуйте‚ яких слoвáх можуть бути наголошеними різні склади‚ а в яких один певний склад: данина‚ де-небудь‚ довідник‚ загадка‚ також, заворот‚ ясний‚ держачи‚ десятикілометровий 3. Поставте нáголоси у словáх: добре‚ вада‚ дев’ять‚ вода‚ вікно‚ один‚ озеро‚ народ‚ борошно‚ оскільки‚ робота‚ боротьба‚ мотузок‚ моторшно‚ переворот та зробіть висновок‚ на який склад може падати нáголос в УМ.