8. T р а н с к р и п ц І Я


- спеціальний спосіб запису усного мовлення (при якому з можливою точністю передається кожен звук з
усіма його відтінками) за допомогою фонетичного алфавіту

   Існує багато різних типів транскрипцій‚ з них найголовніші: 1)фонетична та 2)фонематична.

1)фонетична транскрипція

а/ кожному звуку повинен відповідати лише один свій особливий знак‚

б/ кожен знак повинен позначати тільки один звук.

    Фонетична транскрипція української мови будується на основі українського алфавіту‚ для передачі
різних відтінків звука використовуються так звані діакритичні (розрізнювальні) знаки (' ’ ^о^ : та
інші).

Основні правила транскрипції

Звуки і текст, записані фонетичною транскрипцією, беруться в квадратні дужки: [  ]

У транскрипції не вживаються: великі літери, дефіс, лапки, знаки питання й оклику тощо.


[á]

наголос – позначається рисочкою над голосним

у словах, що мають два та більше складів

трава [травá],

вода [в^оодá]

[j]

середньоязиковий звук йот , букви я, ю, є, ї

а) на початку слова, складу



б) після апострофа та м’якого знака

Йосип [j^оóси^еп], ясний [jáсни^еĭ],

моє [м^оõjé], поїсти [п^ооjíсти^е],

б’ю [бj^оý],

бульйон [б^оул'j^оõн]

[н']

палаталізація, м’якість приголосних звуків

 [д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л'], [н'], [дз'], [р']

а)  м’який знак передає м’якість приголосних;

б) букви я, ю, є позначають м’якість попереднього звука у сполученні з голосними а, у, е

в) якщо після зубного приг-ого або [р]  стоїть і



день [дẽн']‚

маля [мãл'á]‚ радістю [рáд'іс'т'^оу]‚ синє [си́н'ẽ]‚

коаліція [к^ооал'íц'іjа], діти [д'íти^е]

[в’]

напівпом’якшення губних [б], [п], [м], [в], [ф], шиплячих приголосних [ж], [ш], [дж], [ч],
задньоязикових [ґ], [к], [х], глоткового [г]

свято [с'в’áт^оо],

шість [ш’іс'т'],

кігті [к’íхт'і], гість [г’іс'т']

[ĭ]

нескладовий /й/: в кінці складу перед

а) приголосним,

б) в кінці слова


майка [мáĭка],

зелений [зе^илéни^е ĭ]

[ў]

нескладовий /в/ на початку слова перед

а) приголосним,

б) після голосного в кінці слова або складу


все [ўсé]‚

дав [даў], правда [прáўда]

[ґ]

задньоязиковий звук

ґава [ґáва]

[шч]

альвеолярний приголосний [щ]

щастя [шчáс'т'а]

[дж]‚

[дз]

африкати – дужка позначає злиту вимову

джміль [джм’ĩл']‚

дзвін [дзв’ĩн]

[р^о]

лабіалізація приголосних звуків перед огубленими голосними [о]‚[у]:

астроном [астр^оõн^оõм]‚ купувати [к^оуп^оувáти^е]

[ã]

- часткова назалізація голосних в їх перехідних фазах перед або після носовими приголосними

[м]‚ [н], [н'].

- повна назалізація  між носовими приголосними

мало [мãл^оо],

надійний [нãд' ĩ ĭниĭ]


намисто [нãми́ст^оо]

[н:]

двокрапка позначає подовження приголосних

знання [знãн':ã],

Запоріжжя [зап^оор'íж’:а],

ніччю [н' ĩч’:у]‚

цікавишся [ц'iкáви^ес':а], робиться [р^оóби^ец’:а]

[и^е], [е^и]

ненаголошені [и]‚ [е], що вимовляються з набли-женням

весна [ве^иснã]‚

зима [зи^емã]

[о^у]

ненаголошений [о]  перед складом з наголошеним  [ý]

кожух [к^оо^уж^оýх]

/

коротка пауза між частинами речення


//

довга пауза в кінці речення



Зразок запису:          Шалені темпи. Час не наша власність.

                                   Фантастика - не мріяв і Жюль Верн.

                                   Кипить у нас в артеріях сучасність.

                                   Нас із металу виклепав модерн.                  /Ліна Костенко/


       Фонетична транскрипція:

[шалẽн' ĩ  тẽмпи^е  //  час нẽ^ ^и нãша  влáс'н' ĩ с'т'^ц //

фãнтáсти^ека / не^и  мр'íjаў  і  ж’ул'   вéрн //

ки^епи́т'  у  нãс в  артéр' іjах  с^оучáс' н' іс' т' ^ц //

нãс  із  мẽ^итáл^оу  ви́кле^ипаў  мõдéрн//]


2) фонематична транскрипція

- передаються тільки фонеми. Кожна фонема позначається однією літерою. Фонематична транскрипція
дуже близька до орфографічного письма. Фонеми і текст, записані фонематичною транскрипцією,
беруться у скісні дужки /   /.

Записуються лише наголоси, палаталізація.


       Фонематична транскрипція:

/шалéн'і  тéмпи // час не  нáша  влáс'н'іс'т' //

фантáстика / не  мр'íйав  і  жул'   вéрн //

кипи́т'  у  нас в  артéр'ійах  сучáс'н' іс'т'//

нас  із  метáлу  ви́клепав  модéрн//  /








Т р а н с л і т е р а ц і я

- передача тексту‚ записаного за допомогою одного алфавіту‚ засобами іншої графічної системи.

             Т. використовує графіку даної мови. Найчастіше йдеться про передачу кириличного письма
латинськими літерами чи навпаки або про транслітерацію грецького письма латинськими чи кириличними
буквами. У транслітерації передаються букви, незважаючи на вимову.

            Т. найчастіше використовується у бібліографії, для передачі іншомовних назв, прізвищ
тощо. Щоб уникнути викривлення українських назв‚ транслітерування слід робити з мови-оригіналу.

напр.‚ Van Clibern - Ван Кліберн

Алушта – Alushta, Київ – Kyiv (раніше Kiev)

            Рекомендації щодо транслітерації розробляє Міжнародна організація з питань
стандартизації ІSO (International Standart Organisation).

            Т. має важливе значення як єдиний еталон при багатосторонніх міжнародних контактах.


ДЗ

Транскрибуйте наступні слова та скажіть, які явища в них можна знайти (асиміляція, подовження,
...).


дякую

голубка

знайду

пісня

щиро

яскравий

гляньте

життя

у книжці

розширити

легкий
[т' ĩн':у]‚ [т' íст^оо]‚ повість [п^оóв’іс'т'], зелень

дякую, тінню, життя, голубка, яскравий, пісня, зелень, щирість, знайду