Střídání předložek У, В a prepozic У-, В-


У používáme pro únik shromaždění několika souhlásek složitých pro výslovnost:


1.     Mezí souhláskami: Наш учитель; Десь у хлібах кричав перепел.


3.    Na začátku věty před souhláskou: У присмерку літають ластівки так низько; Увійшли до хати; У
лісі стояв гамір, пахло квітами.


4.    Nezávislé na koncovce předchozího slova před dalšími В а Ф, a také před spojením souhlásek
ЛЬВ, СВ, ТВ, ХВ: Сидимо у вагоні; Не спитавши броду, не сунься у воду; Велике значення у формуванні
характеру має самовиховання; Одягнена у хвою, шумить дрімуча тайга.


10.Po pauze, kterou označujeme čárkou, středníkem, dvojtečkou, pomlčkou, závorkou a tečkami před
souhláskou: Стоїть на видноколі мати – у неї вчись; Це було…у Києві; До мене зайшла товаришка,
учителька із сусіднього села.


В používáme pro únik shromaždění několika samohlásek:


1.     Mezi samohláskami: У нього в очах засвітилась відрада; Була в Одесі; Прочитала в оголошенні.


3.     Na začátku věty před samohláskou: В очах його світилася надія; В Антарктиді працюють наукові
експедиції.


4.     Po samohlásce před většinou souhlásek (kromě в, ф, льв, св, хв a podobně): Пішла в садок
вишневий; Люди врозкид розляглися в траві.



                                       У – В se nestřídájí:


1.     Ve slovech, která se používá jen s В nebo jen s У: вдача, вклад, вправа, вступ (slova удача,
уклад, управа, уступ mají jiný význam);

взаємини, влада, власний, властивість, вплив;увага, узбережжя, указ, умова, усталення, установа,
уява.


2.     V osobních jmenech a v cizích slovech: Вдовенко, Врубель, Владивосток; Угорщина, Удовиченко,
Урал; увертюра, ультиматум, утопія.






                                          Střídání І – Й


І používáme pro únik shromaždění několika souhlásek složitých pro výslovnost:


1. Po souhlásce nebo pauze kterou označujeme tečkou, čárkou, středníkem, dvojtečkou, tečkami před
slovy s počáteční souhláskou: Нема вже тієї хатини. І я в сивині, як у сні; Вірю в пам’ять і серце
людське.


2. Na začátku věty: І долом геть собі село понад водою простяглось; І приковують до себе очі, і
ваблять у свою далечінь імлисту.


Й používáme pro únik shromaždění souhlásek:


1. Mezi samohláskami: У садку співали Ольга й Андрій; Оце й уся врода; Квітли вишні й одцвітали.


2. Po samohlásce před souhláskou: Навчає баєчка великого й малого; На траві й квітках, росинки,
шелестіння й гомін гілки, щебетання й пісня пташки.



                                       І – Й se nestřídájí:


1. Při porovnání: Дні і ночі; Батьки і діти; Війна і мир.


2. Před slovem, které začíná na й, є, ї, ю, я: Ольга і Йосип - друзі.


3. Po pauze: Щось такеє бачить око, і серце жде чогось.