Написання слів разом


Складні іменнники:


 1. основи яких поєднуються за допомогою сполучного звука. Одна з основ іменника – дієслівного
походження: вертоліт, самохід, тепловоз, силосонавантажувач.


 2. іменникова основа + прикметникова основа, які поєднуються за допомогою сполучного звука:
білокрів’я, чорногуз, чорнозем.


 3. утворені за допомогою сполучного звука від двох іменникових основ: лісостеп, носоріг,
трудодень, шлакоблок.


 4. утворені з дієслова в наказовій формі та іменника: горицвіт, зірвиголова, перекотиполе,
пройдисвіт; прізвища: Непийпиво, Перебийніс, Убийвовк.


 5. утворені з кількісного числівника у формі родового відмінка (для числівника сто – називного) та
іменника: дванадцятитонка, сторіччя, шестиденка, стоп’ятдесятиріччя.


 6. з першою частиною пів-, напів-, полу-: піваркуша, півмісяць, пів’яблука; напівавтомат,
напівсон; полукіпок, полумисок.


! З власними назвами пів- пишеться через дефіс: пів-Європи, пів-Києва.



Складні числівники:


порядкові (й схожі з ними прикметники), останній компонент яких -сотий, -тисячний, -мільйонний:
дев’ятисотий, п’ятсоттридцятитисячний, шістдесятип’ятимільйонний; багатотисячний, кількамільйонний.


! Складені кількісні та порядкові числівники пишуться окремо:

тисяча п’ятсот тридцять вісім, тисяча дев’ятсот вісімдесят восьмий.


! Порядкові числівники, до складу яких входять слова з половиною й под., пишуться окремо: три з
половиною тисячний загін.



Складні прикметники:


 1. утворені від складних іменників, що пишуться разом: лісостеповий, самохідний.


 2. утворені від сполучення іменника та узгоджуваного з ним прикметника: загальноосвітній (загальна
освіта), мовностильовий (мовний стиль), правобережний (правий берег), сільськогосподарський
(сільське господарство).


 3. з другою дієслівною частиною: волелюбний, деревообробний, машинобудівний.


! Іменники з другою префіксальною дієслівною частиною пишуться через дефіс:
вантажно-розвантажувальний, контрольно-вимірювальний.


 4. в яких першим компонентом виступає прислівник або дієприкметник: важкохворий,
внутрішньозаводський, загальнодержавний; вищезгаданий, нижчепідписаний, новоутворений,
свіжозрубаний.


! Прислівники, утворені від більшості відносних прикметників, як правило, зберігають на собі
логічний наголос і пишуться окремо від наступного прикметника або дієприкметника: абсолютно сухий,
діаметрально протилежний, суспільно корисний, хімічно зв’язаний.


Складні прислівники:


 1. утворені сполученням прийменника з прислівником: відтепер, задовго, забагато, набагато,
назавжди, отут, повсюди, подекуди.


! Але: за багато років уперше приїхав, зал на багато місць.


 2. утворені сполученням прийменника з іменником: вперед, вранці, додому, поруч.


 3. утворені сполученням прийменника з числівником: вдвоє, втроє, вчетверо; вперше, втретє; надвоє,
натроє; удвох, уп’ятьох; заодно, поодинці, спершу і т.д.


 4. утворені сполученням прийменника з займенником: внічию, втім, навіщо, нащо, передусім, почім,
почому.


! Але: до чого, за віщо, за що та ін. в роді додатків


 5. утворені сполученням кількох прийменників з будь-якою частиною мови: завбільшки, завширшки,
знадвору, навздогін, навкруги, навмисне, навпаки.


 6. утворені з кількох основ (з прийменником чи без нього): босоніж, мимохідь, натщесерце,
нашвидкуруч, стрімголов, тимчасово.


 7. утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови: абияк,
анітрохи, щоденно, щодуху, щосили, деколи, якраз, якомога, чимало.



Складні прийменники:


 1. утворені сполученням одного або двох (іноді трьох) прийменників із будь-якою частиною мови:
внаслідок, замість, вподовж, навколо, напередодні, наприкінці, щодо.


 2. утворені з двох простих прийменників:

задля, заради, навпроти, окрім, поза, поміж, понад, посеред, поперед, проміж.



Складні сполучники:


1. які утворені поєднанням повнозначних слів із частками або прийменниками:

адже, зате, немовби, немовбито, тобто, причому і т.д.


Частки:


 1. аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- у складі будь-якої частини мови.


 2. би (б), то, що в складі сполучників: щоб, якби, немовбито, нібито.


 3. же (ж) у складі стверджувальних часток: авжеж, атож.


 4. –ся (-сь) у зворотних дієсловах: будується, сталося (сталось).


 5. –сь у складі займенників та прислівників: котрийсь, якийсь; десь, колись, хтось, щось.


 6. не, коли слово без не не вживається - виступає в значенні префікса в складі будь-якої частини
мови: невільник, немовля, ненависть, невпинно, незабаром.


 7. не з іменником, прикметником, займенником, прислівником, якщо в сполученні з не означають одне
поняття: неволя, неврожай, недобрий, неабихто, недалеко.


 8. ні з займенниками і прислівниками: ніхто (нікого), ніякий (ніякому), ніде, нізвідки, ніколи,
ніскільки, нінащо, ніяк, нітрохи.