Безособова форма на -но, -то


1. Безособова форма дієслова на -но, -то твориться від пасивних дієприкметників шляхом заміни
закінчення на суфікс -о:

              прочитаний — прочитано, виконаний — виконано, розглянутий — розглянуто.


2. Ця форма — незмінювана. Вона, як і безособові дієслова, вживається в ролі присудка в безособових
реченнях. При ній підмета не буває, але є прямий додаток, виражений знахідним (чи родовим)
відмінком без прийменника:

         школу збудовано, доповідь заслухано, всі питання розглянуто, помилок не помічено.


3. Речення з пасивними дієприкметниками і з формами на -но, -то часто близькі за змістом
(синонімічні):

                     Поле було зоране ще восени. — Поле було зорано ще восени.

!!! Безособову форму на -но, -то вживають замість пасивних дієприкметників, коли є потреба
наголосити на дії, а не на ознаці.

Наприклад, у реченні  Ухвала прийнята одноголосно дієприкметник варто замінити безособовою формою:
Ухвалу прийнято одноголосно.

А от у реченні Хлопці були зморені після далекої дороги цього зробити не можна.

4. За своїм значенням безособова форма на -но, -то виражає дію, минулу недавно:

Останній екзамен складено, школу закінчено (О. Донченко).

Якщо ж повідомляється про давно закінчену або майбутню дію, то ця форма вживається з допоміжним
дієсловом було або буде:

А в самому низу картини, в окремих клітках, було ще намальовано щось на зразок виставки чи
прейскуранта кар за гріхи (О. Довженко). Невдовзі буде розпочато будівництво ще однієї лінії метро
в Києві (3 газети).