ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ volně připojené větné členy Відокремленими називаються члени речення, що за змістом виділяються при усному мовленні інтонацією, а на письмі – розділовими знаками. Відокремленими можуть бути означення (přívlastek), прикладки (přístavek), обставини (příslovečné určení), додатки (předmět),. 1. Комами виділяються звороти, що обмежують або уточнюють зміст усього речення й починаються словами крім (опріч), за винятком, особливо, включаючи, замість, наприклад, навіть, зокрема, незважаючи на, починаючи з, кінчаючи й под., якщо вони виразно інтонаційно відокремлюються: Було про що думати цієї ночі, та він примусив себе не думати зараз ні про що, крім бою. Без гарячої любові до природи людина не може бути митцем. Та й не тільки митцем, особливо зараз, коли треба перебудувати майже все. Майже всі твори видатного художника, включаючи етюди, були представлені на цій виставці. На краю села, замість похилої хатини, стояв великий будинок. Гризуни, наприклад ховрашки, завдають багато шкоди полям. Усі мешканці села, навіть діти й старі, поспішали в поле. Він полюбляв, щоб до Волі приходили гості, зокрема Рада й Аліна. Сікач, незважаючи на свою чималу вагу й короткі ноги, дуже прудко бігає. 2. Комами виділяються відокремлені означення і прикладки, виражені: 1) Дієприкметниками та прикметниками, що мають при собі пояснювальні слова й стоять після означуваного іменника, у деяких випадках перед означуваним словом: Вмирав поет, залюблений у світ, Вмирав поет, задивлений у море (Осадчук). Деревця молоді, укриті білим пухом, Тихенько сплять над Волгою в снігу... (Забашта). Розгойдане море, вже брудне й темне, наскакувало на берег і покривало скелі. Дезорганізований раптовістю нічної атаки, ворог не встиг учинити скількинебудь сильного опору. У червонім намисті, зав’язана великою хусткою, Марта була б дуже гарною молодицею. 2) Дієприкметниками та прикметниками, що не мають пояснювальних слів і стоять після означуваного іменника, особливо в тих випадках, коли перед іменником є вже означення: Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю. Живе життям і силу ще таїть Оця гора, зелена і дрімлива (Зеров). Слався, мій народе, мій гордий, чесний, добрий, молодий (Вінграновський). 3) Дієприкметниками та прикметниками (як із пояснювальними словами, так і без них), що стосуються особових займенників: Як я, бідна, тут горюю, прийди подивися (Котляревський). Вона стоїть навпроти Сагайди, маленька, мов куріпка на межі (Гончар). Дивився [Юрко] на батька, і йому стало жаль його, завчасно постарілого, спрацьованого (Харчук). означення або прикладка відносяться до члена, який відсутній у реченні, але відновлюється з контексту (Похмурий і задумливий, мимоволі забрів [він] до лісових хащів); 4) Іменниками в непрямих відмінках (з прийменниками або без них), щоб надати їм більшої ваги порівняно з іншими членами речення: Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона [Мотря] була ніби намальована на білій стіні (Нечуй-Левицький). До неї наближалась мати... Іллевського, невисока, досить повна жінка, з кошиком у руці (Гончар). 5) Непоширеними прикладками, які стоять після означуваного слова, вираженого власним іменником Митрик, восьмилітній хлопчик, вибіг на вулицю з курної хати. Виняток становлять ті непоширені прикладки, які зливаються з власною назвою за змістом і у вимові і пишуться з нею через дефіс (Діти впізнали Андрія-коваля). Відокремлені означення на письмі виділяються комами, а іноді — тире. Тире ставиться у випадку, коли декілька відокремлених (узгоджених і неузгоджених) означень або прикладок стоять у кінці речення Перед очима в Маланки стала левада — зелена, весела, над річкою. 3. Комами виділяються, крім дієприслівників та дієприслівникових зворотів, відокремлені уточнювальні/ уточнюючі обставини місця, часу тощо: Відокремлені уточнюючі члени речення (volně připojené zpřesňující větné členy) слугують для уточнення, конкретизації, пояснення тих членів речення, до яких вони відносяться. При цьому уточнення спрямоване від більш широкого й загального поняття до більш вузького і конкретного. Уточнюватись може будь-який член речення. Найчастіше уточнюючими членами бувають обставини місця і часу Звідси, з високої Софіїної альтанки, видно майже весь асканійський степ. Рідше в ролі уточнюючих членів речення вживаються обставини способу дії, означення, додатки, підмети, присудки. Уточненням до підмета та додатка виступає відокремлена прикладка. Обидва, Сергій і Віктор, погодилися з батьком. Уточнюючі члени речення зазвичай стоять після уточнюваного слова і на письмі відокремлюються комами. Наприклад, у реченнях: •••• Журавлі летять із гирла кудись аж за Київ, (а куди саме?) в поліські болота. •••• Рано, (а коли саме?) разом з сонцем, прокинулась і Харитя. Поволі, (а як саме?) нога за ногою, пливе валка битим шляхом. •••• Обидва, (а хто саме?) Круча і Ґонтар, охоче приєдналися до тосту Марії, хоч суть його кожен сприймав по-своєму. •••• Ще будем жити ми – (а хто саме?) і я і ти! •••• Що страшніше – детектор брехні чи дзеркало правди? маємо уточнювальні обставини місця – на поліські болота, часу – разом з сонцем, способу дії – нога за ногою, уточнювальні підмети Круча і Ґонтар, і я і ти, детектор брехні чи дзеркало правди. Усі вони виділені комами, лише останні два – тире. Внизу, в гущавині, було тихо, свіжо (О. Гончар). Восени, перед відльотом у вирій, тривожиться і табунами збирається птаство. А вечорами, по роботі, він не раз до пізньої ночі ходив у важкій задумі по болотистих улицях Борислава (Франко). Сьогодні вранці, під час перерви, побачивши, що Кажан пішов у сад, Олег кинувся нагору, до його кімнати (Донченко). Там, за горами, давно вже день і сяє сонце, а тут, на дні міжгір’я, ще ніч. По той бік шляху, десь далеко в степу, за садками тремтить червона заграва... 4. На відміну від означень і обставин, додатки відокремлюються досить рідко. Їхнє відокремлення залежить від смислового навантаження. Відокремлюються насамперед додатки, які вводяться до речення за допомогою слів крім, окрім, опріч, зокрема, замість, за винятком, на відміну від, навіть. Вони виступають з іменником у родовому відмінку. Ці додатки виражають насамперед значення виключення, виділення або заміщення і перебувають у тісному зв’язку з невідокремленими додатками у реченні або з дієсловом-присудком А я не знаю нічого ніжного, окрім берези (Леся Українка). Усередині речення відокремлені додатки з обох боків відокремлюються комами Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на свого шкіпера. Деякі відокремлені додатки з прийменником замість не відокремлюються і на письмі комами не виділяються. Це буває у випадках, коли додаток з цим прийменником не означає предмет вибору серед інших, а вжитий у значенні заміщення чогось іншого Замість відповіді мати голосно сміється. У таких випадках прийменник замість можна замінити прийменником за Іду в подорож замість брата. або й весь додаток замінити конструкцією з часткою не Замість квітів біля школи посадили декоративні кущі. — Не квіти посадили біля школи, а декоративні кущі.