ПРИКМЕТНИК § 67. За характером кінцевого приголосного основи та відмінкових закінчень прикметники поділяються на дві групи — тверду й м’яку. Тверда група прикметників 1. До твердої групи належать: а) якісні та відносні прикметники, що мають основу на твердий приголосний і в називному відмінку однини чол. роду закінчуються на -ий: безладний, безпорадний, безробітний, бідолашний, величний, веселий, весняний, відповідний, гіркий, глухий, довічний, заможний, західний, книжний, косий, куций, майстерний, модний, молодий, навчальний, нагірний, народний, новий, околичний, питомий, поперечний, поточний, працьовитий, продажний, п’ятикутний, рідний, свіжий, семирічний, сизий, сірий, сліпий, старший, східний, телячий, тогобічний, тотожний, тугий, тямущий, чистий; б) присвійні прикметники із суфіксами -ів (після голосного та апострофа -їв), -ин (після голосного та апострофа -їн), які в називному відмінку однини чол. роду після цих суфіксів мають нульове закінчення: Андріїв, батьків, Галин, дідів, доччин, Ігорів, Маріїн, нянин, шевців; в) усі короткі форми прикметників: варт, винен, годен (згоден), готов, жив, здоров, зелен, ладен, певен, повен, повинен, прав, рад, ясен. М’яка група прикметників 2. До м’якої групи належать: а) відносні прикметники, що мають основу на м’який приголосний -н- і в називному відмінку однини чол. роду закінчуються на -ій (після голосного -їй): безодній, будній, верхній, весінній, вечірній, всесвітній (кругосвітній), городній, давній (недавній), дорожній (подорожній), досвітній, достатній, дружній (дружний — з іншим значенням), житній, задній, крайній, кутній, літній (повнолітній), майбутній, могутній, мужній, незабутній, новітній, обідній (пообідній), освітній, осінній, останній, передній, пізній, порожній, присутній (відсутній, посутній), путній, ранній, самобутній, самотній (але самітний), середній (посередній), спідній, сторонній, сусідній, хатній, художній тощо; б) усі прикметники на -жній, -шній, що походять від прислівників: ближній, внутрішній, вчорашній, давнішній, домашній, /99/ завтрашній, зовнішній, колишній, околишній, поздовжній, ранішній, справжній, сьогоднішній, теперішній, торішній (але цьогорічний), тутешній та ін.; також прийдешній, сінешній тощо. в) Відносні прикметники з основою на -й: безкраїй, довговіїй, короткошиїй; відносні прикметники з відтінком присвійності: братній, орлій, а також якісний прикметник синій. § 68. ЗРАЗКИ ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ Однина Тверда група Н. Р. Д. Зн. Ор. М. чол. рід гарн-ий гарн-ого гарн-ому = Н. або Р. гарн-им ...гарн-ому (-ім) середн. рід гарн-е гарн-ого гарн-ому гарн-е гарн-им ...гарн-ому (-ім) жін. рід гарн-а гарн-ої гарн-ій гарн-у гарн-ою ...гарн-ій Н. Р. Д. Зн. Ор. М. братів братов-ого братов-ому = Н. або Р. братов-им ...братов-ому (-ім) братов-е братов-ого братов-ому братов-е братов-им ...братов-ому (-ім) братов-а братов-ої братов-ій братов-у братов-ою ...братов-ій М’яка група Н. Р. Д. Зн. Ор. М. син-ій синь-ого синь-ому = Н. або Р. син-ім ...синь-ому (син-ім) син-є синь-ого синь-ому син-є син-ім ...синь-ому (син-ім) син-я синь-ої син-ій син-ю синь-ою ...син-ій Н. Р. Д. Зн. Ор. М. безкра-їй безкрай-ого безкрай-ому = Н. або Р. безкра-їм ...безкрай-ому (безкра-їм) безкра-є безкрай-ого безкрай-ому безкра-є безкра-їм ...безкрай-ому (безкра-їм) безкра-я безкрай-ої безкра-їй безкра-ю безкрай-ою ...безкра-їй /100/ Множина Тверда група М’яка група Н. Р. Д. Зн. Ор. М. гарн-і гарн-их гарн-им = Н. або Р. гарн-ими ...гарн-их братов-і братов-их братов-им = Н. або Р. братов-ими ...братов-их син-і син-іх син-ім = Н або Р. син-іми ...син-іх безкра-ї безкра-їх безкра-їм = Н. або Р. безкра-їми ...безкра-їх Увага 1. Прикметникові іменники типу будівничий, лютий (місяць), подорожній тощо відмінюються як прикметники: до будівничого, будівничі, з будівничими; лютого, в лютому. Пор. у сполученнях: Сьогодні п’яте лютого й П’ятого лютого 1988 року. Увага 2. Прикметники, складені з -лиций: білолиций, блідолиций, круглолиций, повнолиций тощо, відмінюються так: Однина Н. Р. Д. Зн. Ор. М. чол. рід білолиц-ий білолиць-ого білолиць-ому = Н. або Р. білолиц-им ...білолиць-ому (білолиц-ім) середн. рід білолиц-е білолиць-ого білолиць-ому білолиц-е білолиц-им ...білолиць-ому (білолиц-ім) жін. рід білолиц-я білолиць-ої білолиц-ій білолиц-ю білолиць-ою ...білолиц-ій Множина Н. Р. Д. білолиц-і білолиц-их білолиц-им Зн. Ор. М. = Н. або Р. білолиц-ими ...білолиц-их § 69. СТУПЕНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ Вищий ступінь прикметників 1. Вищий ступінь прикметників утворюється додаванням: а) суфікса -іш- або -ш- до основи чи до кореня звичайної форми якісного прикметника: нов-іш-ий, повн-іш-ий, син-іш-ий, дешев-ш-ий, солод-ш-ий; /101/ б) слів більш, менш до звичайної форми якісного прикметника: більш вдалий, більш глибокий, менш вередливий. Найвищий ступінь прикметників 2. Найвищий ступінь прикметників утворюється додаванням: а) префікса най- до форми вищого ступеня: найбільший, найкраща, найменше; б) слів найбільш, найменш до звичайної форми якісного прикметника: найбільш зручний, найбільш стійка, найменш приємне. Для посилення вживаються при формах найвищого ступеня прикметників частки що і як; пишуться вони з прикметниками разом: щонайсильніший, якнайбільший, якнайшвидший.