МИТНИЙ КОНТРОЛЬ
ОСНОВНІ МИТНІ ПРАВИЛА
Проходження митного контролю передбачає здійснення Вами усного або письмового
декларування товарів та предметів, які Ви перевозите у ручній поклажі або у супроводжуваному
багажі. Для зручності пасажирів у міжнародних аеропортах запроваджені смуги руху: зелений та
червоний коридори.
Ви маєте самостійно обрати коридор в залежності від того, що ви перевозите разом із собою.
ЗЕЛЕНИЙ КОРИДОР
Особисті речі:
▸ два мобільних телефони, одна відеокамера, один фотоапарат, два переносних персональних
комп’ютера;
▸ спортивне спорядження;
▸ особисті прикраси, які були у користуванні;
▸ одяг, взуття, призначені виключно для власного користування;
▸ 500 мл туалетної води та/або 100 мл парфумів
▸ інші предмети для особистого користування;
▸ товари (призначені для відчуження, в т.ч. для дарування), загальна вартість яких менше 1000
євро;
Готівкову валюту України або іноземну валюту у сумі менше, ніж 10 000 євро (в еквіваленті) на
одну особу;
Aлкогольні напої:
▸ горілчані вироби (горілка, коньяк, віскі та інші) у кількості 1 л, вино — 2 л, пиво — 5 л;
▸ тютюнові вироби — 200 цигарок або 50 сигар чи 250 г тютюну (або 250 г цих виробів);
Продукти харчування для власного споживання на суму не більш як 200 євро:
▸ в упаковці виробника (призначеній для роздрібної торгівлі) — 1 упаковка або загальною масою
не більше, ніж 2 кг кожного найменування;
▸ без упаковки – до 2 кг кожного найменування;
▸ неподільний продукт, готовий до безпосереднього вживання – 1 шт. кожного найменування
▸ лікарські засоби у кількості, що не перевищує 5 упаковок кожного найменування на одну особу
(крім тих, що містять наркотичні чи психотропні речовини) або що не перевищує зазначену в
рецепті (наявному в особи), виданому на ім’я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або
закладу охорони здоров’я.
Проходження митного контролю по «зеленому коридору» звільняє громадян від заповнення
митної декларації. Норми переміщення товарів, готівки, тютюну, продуктів харчування та
алкогольних напоїв «зеленим коридором» діють один раз на 24 години.
Пам’ятайте, обравши «зелений коридор», Ви підтверджуєте відсутність у Вас будь-яких
предметів, які підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню і які заборонені або
обмежені до ввезення в Україну.
ЧЕРВОНИЙ КОРИДОР
якщо ви ввозите:
Товари та предмети, на які необхідні дозвільні документи:
▸ боєприпаси й вибухові речовини;
▸ предмети старовини та мистецтва;
▸ будь-яка зброя;
▸ радіоактивні матеріали;
▸ отруйні й сильнодіючі речовини, ліки;
▸ об’єкти флори й фауни;
▸ інші, визначені Законами України.
Товари, загальна вартість яких менше 1 000 євро та ввозяться частіше одного разу протягом однієї
доби, а також загальна вартість яких перевищує 1000 євро;
Готівкову валюту України або іноземну валюту в сумі понад 10 000 євро (в еквіваленті) на одну
особу;
Дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння та вироби з них;
Домашні тварини за наявності оригіналів міжнародних ветеринарних сертифікатів країн, з яких
походять ці тварини.
Проходження «червоного коридору» передбачає заповнення громадянами митної декларації, а у
разі наявності товарів, які перевищують встановлені норми – і сплату податків.
При цьому, якщо Ви ввозите товари:
Загальна митна вартість яких до 1 000 євро та ввозяться частіше одного разу протягом однієї
доби, загальна митна вартість яких від 1 000 до 10 000 євро, такі товари оподатковуються ввізним
митом у розмірі 10 % митної вартості, податком на додану вартість.
Загальна митна вартість яких більше, ніж 10 000 євро, такі товари оподатковуються ввізним
митом за повними ставками згідно з Митним тарифом України, податком на додану вартість.
Податки нараховуються із розрахунку вартості товарів, для чого Вам слід пред’явити митнику
товарні чеки, ярлики та інші наявні документи. Якщо такі документи у Вас відсутні, митники
будуть вимушені визначити митну вартість товарів на підставі цін на ідентичні або подібні
товари.
Пам’ятайте, що у митній декларації Ви маєте зазначати точні відомості про наявні у Вас товари,
їх кількість та найменування.
Не дозволяється ввозити на територію України:
1. товари та особисті речі, для пропуску яких потрібні дозвільні документи (ліцензії, сертифікати,
довідки, свідоцтва тощо), без їх наявності;
2. для вільного обігу в будь-яких обсягах живі тварини, продукти тваринного й рослинного
походження, готові харчові продукти, алкогольні та безалкогольні напої, оцет, тютюн та його
замінники, жири, олії та інше.
АВТОСТОПОМ ПО УКРАЇНІ
Прослухайте текст. Доповніть відсутні слова. Дайте
відповіді на питання після тексту.
– Прокидайся! Львів!
Львів? Від цього слова Марк підскочив як обпечений. Ось
він, Львів, – його давня мрія, ____________, яке до сьогодні
було лише кружечком на карті, а відтепер має стати
початком – чого? Захопливої ________________,
небезпечної авантюри, дурної витівки?.. Чесно кажучи, він
і сам до ладу не знав цього. Місяць тому, сидячи в
університетській ________________ у Бремені і вкотре перегортаючи книжки про Україну, він
звично нарікав сам до себе, що інформації мало, що інформація не та, не така, можливо, неповна
чи перекручена… Наукова робота з політології, яку він почав _______________________, зайшла
в безнадійно глухий кут. То Маркові здавалося, що він знає про Україну абсолютно все, що тільки
можна знати, то раптом він усвідомлював, що ця країна для нього – величезна біла пляма, знак
питання на карті _______________________. Ті три поїздки до України, які в нього вже були,
нічого нового не додали до його бачення. Вокзали, готелі, університетські коридори,
_________________, кав’ярні – все, як і всюди, де він бував до того. Люди, те, що його, власне,
1
2
3
4
5
6
найбільше цікавило, якось наче вислизали з поля його уваги, йому ніяк не вдавалося зачепитися
за них, якщо не стати для них своїм, то хоча б трохи зрозуміти їх. І от місяць тому, коли Марк
сидів у напівпорожньому залі бібліотеки, у свідомості ніби зблиснула яскрава іскра, і він чітко
______________________, як внутрішній голос виразно сказав йому: «Автостоп». Це було так
несподівано, що Марк ледь не впав зі стільця. Так, звісно, це була не перша дивна річ, яка
відбулася в його житті, але щоб отак, посеред білого дня, якісь голоси… Марк нервово встав,
пройшовся бібліотечним залом, протер окуляри, випив води… Та ні, все було гаразд, більше
ніяких галюцинацій. От тільки те кляте слово вперто сиділо у свідомості, не хотіло нікуди
діватися.
З того часу він втратив спокій. Робота, друзі, вечірки, звичний ритм життя – все втратило для
нього будь-який сенс. Він знову й знову розгортав _______________________, і знову й знову
погляд вперто застрягав на кружечку з написом «Львів». Що ж таке? – думав Марк, але слухняно
розглядав карту далі. Так, до Львова можна їхати через Польщу, все зрозуміло, знайти попутника
буде не так складно – багато поляків їздить до Львова. А що ж далі? Куди далі? Ниточки доріг
розходилися у всі боки, і йому здавалося, що це якісь живі клітини, нерви чи судини, які
пульсують, б’ються, словом, живуть своїм життям. Щось забагато містики, – _________________
Марк. І, як тільки в нього почалася відпустка, він спакував рюкзак і разом із друзями, які саме
їхали на вихідні до_________________, вирушив на схід, щоб остаточно розібратися зі всіма
цими незрозумілими речами – Україною, голосами і тягою до мандрів, яка, як йому здавалося,
давно вже заснула в ньому.
Подорож почалася легко і просто: у Кракові він досить швидко знайшов вантажівку, яка їхала до
Львова. Водій, веселий здоровань-поляк, голосно розповідав якісь історії про своїх німецьких
родичів, _____________________ , подорожі і подорожніх. Німецькою він говорив досить
непогано, а от української не знав зовсім – шкода, думав Марк, адже він вивчав українську в
своєму університеті, а крім того, в нього був мовний тандем зі студенткою з України –
худенькою, делікатною дівчинкою з _____________________, яка вивчала мистецтвознавство і
мріяла підкорити світ своїм талантом. За півроку Соломія (так звали дівчинку) переїжджала до
Відня, але на прощання впевнено сказала, що його вже можна випускати на будь-яку українську
вулицю, подарувала купу книжок – від історичних розвідок до бульварних ________________ –
і побажала успіхів. Отже, Марк сподівався, що його академічних знань плюс розмовної мови
вистачить, щоб не пропасти у цій загадковій для нього країні. «Побачимо», – сказав він сам собі,
коли вантажівка перетинала _____________________. Він задрімав – була десята вечора,
балакучий водій зовсім замучив його своїми розповідями. І коли колеса почали підскакувати на
бруківці і водій розбудив його словом «Львів» – воно увірвалося в його свідомість, як шматок
сну, як якась інша реальність.
Вуличні ліхтарі вихоплювали фасади будинків, дерева, перехожих, і все це складалося в химерну
мозаїку. Веселий водій висадив його на якійсь невідомій вулиці, порадивши на прощання не
надто ловити ґав і чимшвидше влаштовуватися на ніч.
«Отже, Львів», – сказав собі Марк, намагаючись вкласти в свої слова якомога більше впевненості,
і ступив на мокру бруківку.
1. Звідки родом Марк?
2. Чому він вирішив поїхати в Україну?
3. Коли у нього виникла ідея подорожувати в Україну?
4. Яким способом добирався Марк в Україну? Як ви думаєте чому?
5. З якого міста українська подруга Марка?
6. У яке місто приїхав Марк?
7. Як ви думаєте, що буде робити Марк в Україні?
8. А ви б наважились на таку подорож? Чому так/ні?
7
8
9
10
11
12
13
14